Матча по-українськи: від TikTok-тренду до справжнього ритуалу

Ілюстрація Freepik

Останні кілька років матча стала одним із найпомітніших гастрономічних трендів. Порошковий зелений чай, який ще недавно здавався чимось екзотичним із TikTok чи Instagram, тепер активно з’являється у кав’ярнях, а розмови про його користь, ціну та «правильність» приготування — у професійній спільноті.

Мене особисто матча ніколи глибоко не захоплювала, але саме тому було цікаво поговорити з Іваном Галетою — людиною, яка «для душі» є партнером у компанії MJ Market, що постачає матча, чаї та інші азійські продукти. За освітою Іван історик, викладає з 2011 року та веде «НеНудну Історію» для Київського Молодіжного центру.

Ми поговорили про те, що насправді відрізняє якісний матча від «болота в стакані», чому цей напій може конкурувати з кавою і навіть про те, матча — «він» чи «вона», та чому бариста не люблять «кольоровий матча».

Чому матча сьогодні на піку популярності? Що особливого в цьому напої і чим він відрізняється від кави чи звичайного чаю?

Насамперед якщо ми порівнюємо базовий еспресо та усутя (усутя — матча, приготований на воді), то в еспресо міститься більше кофеїну.

Для порції еспресо норма — це 9.5–10 грам кави (в середньому в 1 г кави — 10 мг кофеїну), відповідно на порцію виходить 95–100 мг кофеїну. Для усутя — 2 грами матча (в середньому в 1 г матча — від 20 до 40 мг кофеїну), на порцію виходить 40–80 мг кофеїну.

А ще в матчі є амінокислота L-теанін, яка допомагає кофеїну вивільнятися повільніше, тому її дія м’яка й триваліша, без тахікардії, яка часто з’являється після кави.

Коли матча почала з’являтися в Україні та хто був першим?

Справжнім першопроходцем у ввезенні матча в Україну був Костянтин Пребер-Канахен (власник бренду CHAISM). Він привозив матча вже у 2010-х роках, а можливо навіть у 2008-му.

У світі матча почав набирати популярності десь у 2012 році, якраз тоді американська мережа кав’ярень Starbucks запустила напої з матчею і понеслося.

В Україні ж цей напій стає помітно популярним лише у 2020–21 роках, коли напої на основі матчі почали готувати кав’ярні Ідеаліст та Хлбнй (на перетині ’21 та ’22 років мережа використовувала десь 20–25 кг матча на місяць). Популярність пояснити легко: світові тренди, соцмережі та бажання спробувати щось нове.

А як українці п’ють матча? Чи є у нас локальні адаптації напою?

Українська адаптація, на мій погляд, полягає в тому, що ми найчастіше п’ємо матча не як у Японії (чистий усутя), а в поєднанні з чимось: молоком, тоніком (часто Schweppes Indian Tonic), апельсиновим соком.

Не більше 10% споживачів пробували якісний усутя, і лише половина з них продовжує його пити. У масовому сегменті лідирує китайський кулінарний матча класу А (А — це найдешевший матча, а 6А — найдорожчий та найкращий за якістю).

Це прикро, але така сама історія, як і з кавою: любов українців до «італійської» чи розчинної кави сильніша за цікавість до локальної обсмажки. Тому з цим ми можемо лише змиритися й плисти за течією. Якщо сотні обсмажчиків не можуть вже два десятиліття подолати любов українця до такої кави, то ми для матчі за років 5 точно не зможемо це виправити.

Хто є основними постачальниками матча в Україні?

Існує офіційний імпорт (з оплатою мита і ПДВ) і «сірий» імпорт через поштові служби, де посилки не перевищують 10 кг. В таких випадках отримувачі сплачують виключно мито. Другий варіант у рази поширеніший.

Серед ключових гравців ринку: OYCHA, MATCHER, MATCHATI, Teahouse, CHAISM і MJ Market. Кожен має свою нішу і підхід, але разом вони формують пропозицію для HoReCa і домашніх споживачів.

Основні гравці на ринку якісного матча в Україні:

• **OYCHA**

Окрім матчі мають ще купу різного чаю. Одна з найбільш активних компаній, які постачають матча в заклади України. Клім (Климент Матюнін, засновник бренду) тут молодець. Ну і його команда. За останні три роки виросли з 2–3 грейдів матча до цілої лінійки, що є показником того, наскільки матча став популярним в Україні.

• **MATCHER**

Окрім матчі Влад (Владислав Іващенко, співзасновник бренду) запускає то лінійку шоколаду, то ось запустив колдбрю з миколаївською броварнею ШО.

Також популярний гравець на ринку матча. В Matcher проблема 2025 року — солдаут позицій, які ще навіть не приїхали до Києва.

• **MATCHATI**

Не дуже слідкую за діяльністю цього гравця, просто знаю що ввозять і чай, і матча. Раніше працювали з Такава/DOT, а вони постійно намагаються зробити щось цікаве на основі матча.

• **Teahouse**

Давня компанія на ринку чаю, мають матча в лінійці. Вони на першому місці саме по листовому чаю, а от матча поки відстає.

Років з 5 тому запустили свій матча-лате 2-в-1 та 3-в-1. Але цей напій як зайшов на WOG, так і вийшов (як мені відомо). Невідомо в чому саме проблема, намагалися впроваджувати матча-лате до того, як це стало мейнстримом.

Виробничі та складські приміщення українського виробника та постачальника чаю TEAHOUSE були пошкоджені внаслідок масованої атаки росії по Дніпру у ніч проти 26 липня 2025 року.

• **CHAISM**

Саме власник цієї компанії — Костянтин (Костянтин Пребер-Канахен) і може вважатися першим, хто почав ввозити матча в Україну в промислових масштабах.

Він офіційний представник чайного дому marukyu.koyamaen — мабуть, найвідоміша чайна компанія з Японії. І був момент, коли в Україні років 5 тому в закладах був або китайський поганий матча, або Аораши від marukyu.koyamaen і саме цей матча вважався найкращим.

• **MJ Market**

Це компанія, яка існує з 2018 року. За освітою я історик і викладаю з 2011 року, тож робота з напоями для мене радше хобі «для душі», яке згодом виросло у партнерство у цьому бізнесі. Ми починали з локальних кав’ярень, а сьогодні співпрацюємо з великими мережами АЗС (БРСМ, Avia, Укрнафта) і постачальниками HoReCa, такими як LookFort, KNBK, Gloria Cups, Espresso Window.

У 2020 році я познайомився з матчою і вже шостий рік ми займаємося її імпортом із японського чайного дому Yanoen (Удзітавара, провінція Удзі). Наш асортимент включає: • 3 кулінарні та 6 преміумних грейдів матча; • функціональні суміші (матча-колаген, матча-хлорелла); • понад десяток сортів японського чаю — від базового сентя до витончених кабусетя та гьокуро.

Ми пропонуємо також унікальні для України позиції: пудру генмайтя сентя (зелений чай зі смаженим рисом у форматі порошку), а також більш екзотичні чаї — сакуратя (з квітів сакури), щиїтакетя (з грибів шиїтаке), комбутя (з водоростей) та уме-комбутя (з водоростей і сливи умебосі, популярної серед японських школярів).

Паралельно я залишаюся активним у кавовій спільноті: співпрацюю з Альоною Середою, засновницею обсмажки Taste Band, і навіть поєднав наш освітній проєкт із їхньою командою, створивши серію відео про кавову культуру для Київського Молодіжного центру.

А як щодо світових постачальників і якості? Матчу з яких країн найчастіше у нас закуповують?

Основні країни виробництва — Японія і Китай. Є ще Тайвань, В’єтнам і Південна Корея, але вони менш популярні. Японський матча найвищої якості, особливо з провінції Удзі. Тайванський матча найближче по якості до японського, цей напрямок зараз опрацьовую.

Дорога матча і дешева в рази відрізняються в ціні. Як пояснити людині не в темі в чому принципова різниця?

Різниця між дешевим і дорогим матча відчувається у кольорі порошку і готового напою, ароматі й смаку. Поганий матча дає асоціації з «рибним запахом» і «болотяним» кольором, а хороший має яскраво-зелений відтінок і чистий смак.

Але найчастіше, якщо людина скуштувала поганий матча, то її важко впевнити в тому, що матча може бути смачною.

Різниця в ціні залежить від багатьох чинників:

• Регіон вирощування (теруар грає свою роль і найкращий чай та матча лише в Японії і найчастіше лише з провінції Удзі).
• Час збору (весняний збір — найкращий)
• Чи затіняють кущі перед збором листя, чи ні (якщо затіняють, то чайний лист менше взаємодіє з сонячними променями і це впливає на його колір та смак).

Що відбувається з ринком? Він уже сформований?

Поки що ні. Навіть власники закладів, які кілька років тому не знали, що таке матча, тепер самі його імпортують. Навіть ті, що ще три роки тому казали: «Що це за фігня така?».

Частина споживачів переходить на якісніший продукт, інша пробує матча вдома, тому ринок зростатиме ще щонайменше 2–4 роки.

Японські виробники вирішили не збільшувати обʼєми вирощування і виробництва матчі. Продавці в Україні та світі відповідно підіймають ціни. Що ти про це думаєш?

На мою думку, ця ситуація покаже хто більш гнучкий і зможе знайти альтернативу своїм чайним виробникам. Хтось має кілька постачальників, інші намагаються знайти якісний продукт в тому ж Тайвані.

Але ситуація зі збільшенням попиту показова: якісний матча в імпортера розкуповують швидко і хтось тривалий час сидить без напою. Тому на ринок можуть зайти інші гравці, які під виглядом японського будуть продавати китайський матча.

Що по чайно-матчевій спільноті? Настільки ж токсична, як загалом HoReCa, чи у вас там дзен?

Думаю тут все на рівні країни (ну з певною похибкою), адже не може бути такого, що кавова спільнота токсична, а чайна спільнота ніт. Мені, наприклад, не подобається як себе позиціонують деякі з представників нашої спільноти. Зі сторони виглядає так, що він все знає, найкращий і будда його посвятив в продаж матча. Можливо це й так, з-за кордону видніше хто в нас просвітлений гуру.

Хтось продовжує називати анчан чи порошок пітахайя — матчею. Не реагуючи на докір, що це неправильно. Адже матча це МАТЧА (виключно зелений) і все, не може бути синього матча, рожевого матча тощо.

Дехто може називати свій чай матча найкращим, але це ж виключно суб’єктивна штука і я на це лише посміхаюся й продовжую возити свій цікавий продукт.

Ринок матча та чаю ще не насичений, будуть з’являтися нові гравці і ми, хто в ринку вже 3–5–7 років, будемо на них дивитися з погордою (сміється).

Чому саме матча для тебе?

Мені подобається смак напою, колір, аромат в тявані після усутя.

Чому матча для гостей? Частина людей справді кайфує від цього ритуалу, але більшість п’є матча через тренд — TikTok, Threads, Instagram. Насправді тут працює і маркетинг, і красивий колір напою: чистий зелений колір усутя, або ж матча-полуниця і поєднання зеленого та червоного кольорів посилює бажання скуштувати. Ну й десь далеко-далеко позаду справді йде мова про здоров’я та покращення самопочуття.

Але це не погано: тренди приводять людей до якісних продуктів, і частина з них потім відкриває для себе справжню культуру матча.

Є якісь «бісячі» міфи чи питання?

Так! По-перше, це «кольорова матча» (рожевий, синій, будь-який, крім зеленого) — насправді це зовсім інші порошкові чаї. По-друге, «чому матча тхне рибою?» — це буває лише від неякісного продукту. Тож я вже просто кажу: «не знаю, мій матча рибою не тхне».

Раніше до повномасштабного вторгнення росії в мене горіла срака коли:

• Матча вживали в жіночому роді. На мою думку, це ж чай, значить — він.
• Говорили часен, а не тясен (або ж чаван, а не тяван). А зараз вже стало байдуже на таке, взагалі не парюся. Навіть не роблю зауважень щодо приготування капучинатором чи на звичайному молоці.

Але залишаються люди, які називають тясени: «ну ось це віник, як його», або ложечку-тясаку називають «дрючок». Готують неякісний матча (можливо китайський кулінарний, можливо японський, але в якого закінчився термін зберігання) і кажуть одне й те саме: «ну я казав що це болото, гівно, несмачно. Навіщо ти мені щось краще пропонуєш?!! Воно все однакове!»

Є тип людей, який складно запевнити в чомусь, що суперечить їх світогляду.

Як ви ставитесь до того, що матчу пʼють на бігу з пластикового стакана з льодом? Чи має споживач обов’язково знати назви всього приладдя для приготування матча чи можна не соромитись?

В нас такий темп життя, що люди змушені бігти і пити щось на ходу. Я можу це зробити зі стаканом фільтра, з американо, можливо із чимось прохолодним типу капуоранж, але з усутя — ні разу, це для мене певний ритуал. Матча хочеться приготувати в спокійній атмосфері, нагріти тяван, вирішити який же сьогодні пити матча і як завжди обрати «Міябі но сіро». Приготувати і в три ковтки випити дивлячись з вікна на людей, які кудись поспішають. Але не кожному такий ритуал сподобається, можливо просто подобається матча-алое і все.

І на завершення: як би ти хотів, щоб українці ставилися до матча?

Хотілося б, щоб кожен знайшов свій формат — чи то ритуал з тяваном і тясеном, чи то лате на ходу. Головне — відкритість до нового.

А ще важливо пам’ятати, що HoReCa — це не завжди лише про гроші, а й про дружбу і класні взаємини, які почалися з бізнесу.

Погляди героя є його особистою думкою і не обов’язково збігаються з загальноприйнятими оцінками ринку чи продукту

Будь-яке використання та цитування матеріалів цього інтерв’ю без вказання авторства — заборонене.

Авторка: Дарія Крікунова

Підписуйтесь на мій телеграм-канал про гастрономію «Бетонна Галушка»: тут